ІСТОРІЯ : КЛУБ : ЗАХОДИ : РЕКРУТАМ : ПОСИЛАННЯ : ФОРУМ
 


УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
часів Першої світової війни та Визвольних змагань

Кедь ми прийшла карта

Повіяв вітер степовий

Пливе кача

Ми йдем вперед

Ой, у лузі червона калина

Йде січове військо

Ой, з-за гори чорна хмара

Ой, впав стрілець...

Питається вітер в смерті

Чорна рілля

Бо війна війною

Пиймо, друзі!

Зелений дубочку

Накрила нічка

Ой, зацвіла черемха

Заквітчали дівчатонька

Зажурились галичанки

Не смій бути в нас, страху

Коли ми вмирали

О, Україно!

Гей, наливайте повнії чари!

Наливаймо, браття!

   

Кедь ми прийшла карта

Ймовірно, за основу взято текст і ноти з книги:
Сурма. Збірник воєнних пісень.- Львів-Київ: Червона Калина, 1922.- 142 c.

Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я свого неня дошіковац:
"Неню ж ти мій, неню, вчинь ми таку волю -
Йди за мене служить на ту войну".

Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я музиченьків дошіковац:
"Гей ви, музиченьки, заграйте ми чардаш,
Най я си погулям в тот молодий час.
Гей ви, музиченьки, заграйте ми чардаш,
Най я си погулям в тот остатній раз".

Стали музиченьки чардаш грати,
Стали ми ся сльози з очей ляти.
Ніхто не заплаче, ні отец, ні матка,
Лем за мном заплачут три дівчатка.
Ніхто не заплаче, ні отец, ні матка,
Лем за мном заплачут три дівчатка.

А єдна заплаче, бо я її брат,
А друга заплаче, бо я її сват,
А третя заплаче, бо плакати мусить,
Бо вона від мене перштінь носить.
А третя заплаче, бо плакати мусить,
Бо вона від мене перштінь носить.

Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я свого неня дошіковац:
"Неню ж ти мій, неню, вчинь ми таку волю -
Йди за мене служить на ту войну".


Пливе кача

Народна пісня

Пливе кача по Тисині,
Ой, пливе кача по Тисині.
Мамко моя, не лай мені.
Мамко моя, не лай мені.

Залаєш ми в злу годину,
Ой, залаєш ми в злу годину.
Сам не знаю, де погину.
Сам не знаю, де погину.

Погину я в чужім краю,
Погину я в чужім краю.
Хто ж ми буде брати яму?
Хто ж ми буде брати яму?

Виберут ми чужі люде,
Ой виберут ми чужі люде,
Ци не жаль ти, мамко, буде?
Ой, ци не жаль ти, мамко, буде?

Ой як же мені, синку, не жаль?
Як же мені, синку, не жаль?
Ти на моїм серцю лежав.
Ти на моїм серцю лежав.

Пливе кача по Тисині,
Ой, пливе кача по Тисині.
Мамко моя, не лай мені.
Мамко моя, не лай мені.


Повіяв вітер степовий

Народна пісня

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою стрілець січовий,
Дівчина затужила.
Впав в бою стрілець січовий,
Дівчина затужила.

А був то хлопець молодий,
Його б лишень кохати.
Він впав, як той сухий листок,
Повік буде лежати.
Він впав, як той сухий листок,
Повік буде лежати.

Летить ворон з чужих сторон
Та й жалібненько кряче:
"Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!"
"Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!"

Заплаче мати не одна,
Заплаче й чорнобрива.
Бо не одного козака,
Сира земля накрила.
Бо не одного козака,
Сира земля накрила.

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою стрілець січовий,
Дівчина затужила.
Впав в бою стрілець січовий,
Дівчина затужила.


Ми йдем вперед

Слова: Лев Лепкий, музика: Лев Лепкий

Ми йдем вперід. Над нами вітер віє,
І рідні нам вклоняються жита.
Від радости аж серце мліє.
За волю смерть нам не страшна!

Ми йдем вперед. Над нами сонце сяє.
Гармати б'ють, здригається земля.
І гордість грудь аж розпирає.
За волю смерть нам не страшна!

Ми йдем вперед. Здалека чути гуки.
Гармати б'ють, і крові всюди вщерть.
Не буде більш терпінь, ні муки!
Вперед! - Там воля або смерть!

Дзвенять шаблі, як ясне сонце, сяють,
Гримлять пісні, аж земленька свята
Дрожить під нами дорогая.
За волю смерть нам не страшна!

Ми йдем вперед. Над нами вітер віє,
І рідні нам вклоняються жита.
Від радости аж серце мліє.
За волю смерть нам не страшна!


Ой, у лузі червона калина

Слова: С.Чарнецький, музика народна

Ой, у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Не хилися, червона калина - маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україна - маєш добрий рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Виступали стрільці січовії у кривавий тан,
Визволяти братів-українців з московських кайдан.
А ми тії московські кайдани розіб'ємо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали стрільці січовії з москалями тан!
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!


Гей, наливайте повнії чари!

Гей, наливайте повнії чари,
Щоб через вінця лилося,
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося!

Вдармо ж об землю лихом-журбою,
Щоб стало всім веселіше.
Вип’єм за щастя, вип’єм за долю,
Вип’єм за все, що миліше!

Пиймо ж, панове, пиймо, братове,
Пиймо ж, ще поки нам п’ється,
Поки недоля нас не спіткала,
Поки ще лихо сміється.


Наливаймо, браття!

Наливаймо, браття,
Кришталеві чаші,
Щоб кулі минали,
Щоб шаблі не брали
Голівоньки наші.

Бо козацька доля
Як у полі рута,
Січена дощами,
Хрещена громами,
Ще й вітрами гнута.

Як лелечій клекіт
Козакова вдача,
Вигукнеться сміхом,
Вигукнеться щирим,
а відлунить плачем.

Наливаймо, браття,
Наберімось сили,
Доки до схід сонця,
Доки до схід сонця
Сурма не сурмила.


Йде січове військо

Михайло Гайворонський

Йде січове військо,
Та співає стиха:
"Як поборем воріженьків,
Не буде в нас лиха".
"Як поборем воріженьків,
Не буде в нас лиха".

Йде січове військо,
Пісня степом лине:
"Як поборем воріженьків,
Слава не загине!"
"Як поборем воріженьків,
Слава не загине!"


Ой з-за гори чорна хмара

Народна пісня

Ой з-за гори чорна хмара встала.
То не хмара – ворожа навала.

То не хмара – ворожа навала.
Від гарматів земля застогнала.

Ой, збирайтесь, хлопці молодії,
Ой, збирайтесь, стрільці січовії.

Та підемо горами-ярами,
Та будемо биться з ворогами.

Та й покинем неньку і дівчину,
Та за нашу славну Україну.

Ой з-за гори чорна хмара стала.
По всім світі йде стрілецька слава.

По всім світі йде стрілецька слава.


Ой, впав стрілець

Слова: Михайло Гайворонський. Музика: Михайло Гайворонський

Ой, впав стрілець у край зруба,
Коло зламаного дуба
І не встане вже.
І не встане вже.

Йшов до бою опівночі,
Смерть закрила йому очі,
Від трьох куль на все.
Від трьох куль на все.

І хто ж йому заспіває,
І хто ж його поховає,
Хіба вітер-сніг.
Хіба вітер-сніг.

Ой, за тебе, рідний краю,
Наші стрільці умирають,
І він теж поліг.
І він теж поліг.


Питається вітер в смерти

Слова: Юрій Шкрумеляк. Музика: Михайло Гайворонський

Питається вітер в смерти
Кому треба нині вмерти?
Гей, гей, гей, гей,
Кому треба нині вмерти?
Гей, гей, гей, гей,
Кому треба нині вмерти?

Треба вмерти молодцеві,
Та й січовому стрільцеві,
Гей, гей, гей, гей,
Та й січовому стрільцеві.
Гей, гей, гей, гей,
Та й січовому стрільцеві.

А найкраща смерть у бою,
За край рідний і за волю.
Гей, гей, гей, гей,
За край рідний і за волю.
Гей, гей, гей, гей,
За край рідний і за волю.

Треба вмерти, спочивати,
Воскресіння Волі ждати,
Гей, гей, гей, гей,
Воскресіння Волі ждати.
Гей, гей, гей, гей,
Воскресіння Волі ждати.


Чорна рілля

Українська народна пісня

Чорна рілля ізорана, гей-гей.
Чорна рілля ізорана,
І кулями засіяна, гей-гей,
Ще й кулями засіяна...

Білим тілом зволочена, гей-гей.
Білим тілом зволочена,
І кровію сполощена, гей-гей
І кровію сполощена...

Лежить козак на купині, гей-гей.
Ой, лежить козак на купині,
Китайкою личко вкрите, гей-гей,
Китайкою личко вкрите.

А нікому задзвонити, гей-гей.
А нікому задзвонити,
Ще свічечку запалити.
Та нікому затужити...


Бо війна війною
(Стрілецька обозова пісня)

Слова: Лев Лепкий. Музика: невідомий

Бо війна війною, вісьта, вйо!
В тім є божа сила, гейта, вйо!
Як не заб'є тебе гостра куля,
То копитом замість кулі вб'є кобила.
Як не заб'є тебе гостра куля,
То копитом замість кулі вб'є кобила.

Або, не дай Боже, вісьта, вйо!
Як заснеш на возі, гейта, вйо!
Злетиш з воза, впадеш та й заб'єшся,
Впадеш з воза та й заб'єшся на дорозі.
Злетиш з воза, впадеш та й заб'єшся,
Впадеш з воза та й заб'єшся на дорозі.

А що ще найгірше, вісьта, вйо!
Прийдесь погибати, гейта, вйо!
Бо не зможеш собі тої ради
І з жінками, і з дівками ради дати.
Бо не зможеш собі тої ради
І з жінками, і з дівками ради дати.

Кажуть: прийди, стрільче, вісьта, вйо!
Дам масла, сметани, гейта, вйо!
Прийди, прийди мене потішати
Як лиш сонце згасне, ніч настане.
Прийди, прийди мене потішати
Як лиш сонце згасне, ніч настане.

Ой, так то в обозі, вісьта, вйо!
Вік свій коротаєш,гейта , вйо!
Де не підеш, гарні молодиці,
Молодиці і вдовиці потішаєш.
Де не підеш, гарні молодиці,
Молодиці і вдовиці потішаєш.

Попереду Цяпка, вісьта, вйо!
Під ним кінь дрімає, гейта, вйо!
А як гляне, в дівчат серце в'яне,
А як гляне, серце в'яне, страх збирає.
А як гляне, в дівчат серце в'яне,
А як гляне, серце в'яне, страх збирає.

Попереду Цяпка, вісьта, вйо!
В мапу поглядає, гейта, вйо!
Чи далеко славна наша кадра,
Чи далеко славна кадра, всіх питає.
Чи далеко славна наша кадра,
Чи далеко славна кадра, всіх питає.

А позаду сотник, вісьта, вйо!
Руками махає, гейта, вйо!
Чи далеко славний город Київ,
Чи далеко город Київ, всіх питає.
Чи далеко славний город Київ,
Чи далеко город Київ, всіх питає.

Ой, нема, сотнику, вісьта, вйо!
Ой, нема тут ладу, гейта, вйо!
Раз ідемо просто на Вкраїну,
Раз ідемо на Вкраїну, раз до заду.
Раз ідемо просто на Вкраїну,
Раз ідемо на Вкраїну, раз до заду.


Пиймо, друзі
(Січова антифемінистична)

Слова та музика: Роман Купчинський

Пиймо, друзі, грай, музико,
Нам вже все одно.
Бо правдиві в світі тільки
Музика й вино.

Був собі стрілець, що дівчину мав.
Як квітки, весну, він її кохав.
І кохав її, і любив її,
В своїх думах, в своїх мріях золотив її.

Приспів:
Був собі стрілець, що дівчину мав.
Як квітки, весну, він її кохав.

Та зайнялось раз небо від гармат.
В боротьбі страшній йшов на брата брат.
І стрілець пішов, як пристало всім,
Та постріляний, побитий, повернувся в дім.

Приспів.

Нім до матінки рідної прийшов,
Перше дівчину свою віднайшов.
Та як стрінув лиш мрію своїх мрій,
То жорстоке впало слово: "Ти тепер не мій!"

Приспів.

Пиймо, друзі, грай, музико...


Зелений дубочку
(Стрілецька пісня)

Зелений дубочку, чого похилився?
Стрільчику січовий, чого зажурився?
Стрільчику січовий, чого зажурився?

Стрільчику січовий, чого зажурився?
Чи коні пристали, чи з дороги збився?
Чи коні пристали, чи з дороги збився?

Коні не пристали, з дороги не збився.
Без щастя, без долі на світ народився.
Без щастя, без долі на світ народився.

Зелений дубочку, чого похилився?
Стрільчику січовий, чого зажурився?
Стрільчику січовий, чого зажурився?


Накрила нічка

Слова та мизика: Роман Купчинський. Обробка мелодії: Михайло Гайворонський

Накрила нічка, тай тихесенька,
Земленьку кругом.
Лиш вітер мряки жене злегенька
Над розіспаним лугом.

І до любови накликає
Чарівниченько-соловій.
А місяць срібний розтягає
Чарівну пряжу мрій.

Там при окопах на долині
Стоїть поручник молодий.
Йому щохвилі вилітає
Зітханнячко з грудей.

"Спи, дівчино, спи, кохана,
Злоті мрії-сни.
І про мене, голубонько,
Не забудь спімни".

А там у Львові музики грають,
Танець жваво йде.
Дівочі очі як зорі, сяють,
Любка всім вперед веде.

І усміхається чарівно,
І клонить голову на грудь.
А сотник просить, сотник молить:
"Кохана, не забудь".

Сіріє ранок, світла гаснуть,
Тяжіє сонна голова.
А сотник шепче ще до вушка
Прощальнії слова.

"Спи, дівчино, спи, кохана,
Злоті мрії-сни.
І про мене, голубонько,
Не забудь спімни".

Ударив гранат, як грім гримучий,
Землю розгорнув.
Збудив окопи і ліс дрімучий,
І ставок, що вже заснув.

Там при окопах на долині
Лежить поручник молодий.
Йому потічком випливає
Червона кров з грудей.

І знову стихло все довкола,
Ставок заснув, здрімнувся ліс.
А тільки вітер по соснині
Зітхання тихо ніс.

"Спи, дівчино, спи, кохана,
Злоті мрії-сни.
І про мене, голубонько,
Не забудь спімни".


Ой зацвіла черемха
(Стрілецька пісня)

Слова та музика: Роман Купчинський

Ой зацвіла черемха, зацвіла
Ярим цвітом.
Там прощався та й стрілець січовий
З білим світом.

Там прощався та й стрілець січовий
З квітоньками,
Що немає кому прокопати
Йому ями.

Нема кому труни тисової
Оповити.
Буде тіло чорне гайвороння
Розносити.

А черемха тую скаргу тиху
Зрозуміла,
Чисту душу стрільця січового
Пожаліла.

Спи спокійно, стрільчику січовий,
Спи, мій сину.
Бо я тебе чесно поховаю,
Як дитину.

Рано-вранці прийшли за ним друзі
Обрядити.
А за нічку стрільця січового
Вкрили квіти.


Заквітчали дівчатонька
(Стрілецька пісня)

Слова та музика: Роман Купчинський

Заквітчали дівчатонька
Стрільцеві могилу,
Замість мали заквітчати
Стрілецькую милу.
Замість мали заквітчати
Стрілецькую милу.

Невисокий хрест з берези
Заплели віночком,
Замість мали заплітати
Косу барвіночком.
Замість мали заплітати
Косу барвіночком.

Ще й пісочком висипали
Стежечку довкола
Замість мали постелити
Рушник до престолу.
Замість мали постелити
Рушник до престолу.

Схилилися дві черешні
Наліво й направо,
А на вітах вітер шепче
Про стрілецьку славу.
А на вітах вітер шепче
Про стрілецьку славу.


Зажурились Галичанки тай на тую зміну

Слова (в народній обробці) та музика: Роман Купчинський

Зажурились Галичанки через тую зміну,
Ой відходять УСуСуси тай на Україну
Хто ж нас поцілує в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.
Хто ж нас поцілує в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.

Не журіться Галичанки та вже є Військові
Вони краще обіймають ніж Стрільці Січові
Ті вас поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.
Ті вас поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.

Ой не будуть більш Військові з нами приставати
І не будуть нас Військові за стан обіймати
Ні не поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.
Ні не поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.

Не журіться Галичанки остались Поляки
Вони краще обіймають як ті Гайдамаки
Ті вас поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.
Ті вас поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.

Ой не будуть вражі Ляхи з нами приставати
І не будуть вражі Ляхи за стан обіймати
Ні не поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.
Ні не поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.

Не журіться Галичанки бо ще є Угорці
Вони краще обіймають як Вкраїнські Хлопці
Ті вас поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.
Ті вас поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.

Ой не будуть ті Угорці з нами приставати
І не будуть ті Угорці за стан обіймати
Ні не поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.
Ні не поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.

Не журіться Галичанки бо ще прийдуть Німці
Вони краще обіймають як ті Українці
Ті вас поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.
Ті вас поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.

Ой не будуть вражі німці з нами приставати
І не будуть вражі німці за стан обіймати
Ні не поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.
Ні не поцілують в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.

Аж як ви із України вернетеся знову
І як перше знов підете з нами на розмову
Тоді вже цілуйте в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.
Тоді вже цілуйте в уста малинові
Карі оченята чорненькії брови.


Коли ви вмирали

Слова: Михайло Курах. Музика: Михайло Гайворонський

Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав за вами.
Лиш в чистому полі ревіли гармати,
А зорі вмивались сльозами.
Лиш в чистому полі ревіли гармати,
А зорі вмивались сльозами.

Коли хоронили у темну могилу
Від крови земля почорніла.
Під хмарами круки стадами літали,
І бурею битва гриміла.
Під хмарами круки стадами літали,
І бурею битва гриміла.

На ваших могилах хрести почерніли,
Берези схилились додолу.
Спіть, хлопці-соколи, сини України,
Що впали за волю, за долю.
Спіть, хлопці-соколи, сини України,
Що впали за волю, за долю.


О, Україно!

Слова: Микола Вороний. Музика: Ярослав Ярославенко

О, Україно! О люба ненько,
Тобі вірненько присягнем!
О, Україно! О люба ненько,
Тобі вірненько присягнем!

Серця кров і любов,
Все тобі віддати в боротьбі
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

Серця кров і любов,
Все тобі віддати в боротьбі
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

Яремні пута ми вже пірвали
І зруйнували царський трон.
Яремні пута ми вже пірвали
І зруйнували царський трон.

З-під ярем і тюрем,
Де був гніт, ідем на вольний світ.
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

З-під ярем і тюрем,
Де був гніт, ідем на вольний світ.
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

За Україну, з вогнем-завзяттям,
Рушаймо браття всі вперед.
За Україну, з вогнем-завзяттям,
Рушаймо браття всі вперед.

Слушний час кличе нас,
Ну ж бо враз сповнять святий наказ
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

Слушний час кличе нас,
Ну ж бо враз сповнять святий наказ
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

Слушний час кличе нас,
Ну ж бо враз сповнять святий наказ
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

Вперед же браття, прапор наш має,
І сонце сяє нам в очах.
Вперед же браття, прапор наш має,
І сонце сяє нам в очах.

Дружній тиск, зброї блиск,
Кари гнів із ним повік нести…
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

Дружній тиск, зброї блиск,
Кари гнів із ним повік нести…
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

 


ІСТОРІЯ : КЛУБ : ЗАХОДИ : РЕКРУТАМ : ПОСИЛАННЯ : ФОРУМ

 

 

 

 

Design by Dmytro Adamenko © 2009